Цефпотек 200 при воспалении жн

ЦЕФПОТЕК: инструкция, отзывы, аналоги, цена в аптеках

Цефпотек 200 при воспалении жн

Цефпотек – антибактериальное средство для системного применения. Цефалоспорин третьего поколения.

Фармакологические свойства

Цефпотек 200 является β-лактамным антибиотиком III поколения для перорального применения. Его бактерицидный эффект обусловлен угнетением синтеза компонентов бактериальной стенки микроорганизмов. Препарат активен в отношении многих грамположительных, грамотрицательных, аэробных и анаэробных микроорганизмов.

Спектр действия препарата охватывает такие микроорганизмы:

  • чувствительны грамположительные бактерии – Streptococcus pneumoniae, стрептококки группы A ( S. pyogenes ), группы B ( S. agalactiae ), групп C, F и G, а также S . mitis, S. Sanguis, S. Salivarius и Corynebacterium diphtheriae;
  • чувствительны грамотрицательные бактерии – Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis (штаммы, продуцирующие и не продуцирующие β-лактамазу), Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli, Klebsiella Spp. (K. pneumoniae; K. oxytoca), Proteus mirabilis;
  • умеренно чувствительны бактерии – метициллин-чувствительные стафилококки, штаммы, продуцирующие и не продуцирующие пенициллиназу ( S. aureus и S. epidermidis ).

К цефподоксима, как и в других цефалоспоринов, устойчивы такие бактерии: энтерококки, метициллин-устойчивые стафилококки (S. аureus и S. epidermidis), Staphylococcus saprophyticus, Pseudomonas aeruginosa и Pseudomonas spp., Clostridium difficile, Bacteroides fragilis.

Фармакокинетика.

Действующее вещество препарата всасывается в тонком кишечнике и гидролизуется до активного метаболита цефподоксима. Показатели максимальной концентрации в плазме крови достигается через 2-4 часов после приема разовой дозы.

 Цефподоксим связывается с белками плазмы крови (преимущественно с альбуминами), связь с ненасыщенным типу.

 Минимальная ингибирующая концентрация (МИК) цефподоксима по большинству возбудителей наблюдается в паренхиме легких, слизистой оболочке бронхов, плевральной жидкости, миндалинах, интерстициальной жидкости и секрете предстательной железы.

Хорошо проникает в ткани почек. В рамках 12:00 после приема разовой дозы достигается МИК 90 по большинству возбудителей инфекций почек и мочевыводящих путей. Выводится преимущественно с мочой, период полувыведения составляет около 2,4 часа.

Показания к применению

Инфекции, вызванные чувствительными к цефподоксима возбудителями:

  • ЛОР-органов (включая синусит, тонзиллит, фарингит); для лечения тонзиллита и фарингита Цефпотек 200 назначают при хронической или рецидивирующей инфекции, а также в случаях известной или подозреваемой нечувствительности возбудителя к широко применяемым антибиотикам
  • инфекции дыхательных путей (включая острый бронхит, рецидивы или обострения хронического бронхита, бактериальную пневмонию)
  • неосложненные инфекции верхних и нижних мочевыводящих путей (включая острый пиелонефрит и цистит);
  • инфекции кожи и мягких тканей (абсцессы, целлюлит, инфицированные раны, фурункулы, фолликулит, паронихия, карбункулы и язвы)
  • неосложненный гонококковый уретрит.

Способ применения

Таблетки следует принимать внутрь во время еды для усиления абсорбции.

Для взрослых и детей старше 12 лет с нормальной функцией почек рекомендованы следующие дозы:

  • ЛОР-органов: синусит 400 мг (200 мг дважды в сутки); другие инфекции (в т.ч. тонзиллит, фарингит) 200 мг (100 мг дважды в сутки)
  • Инфекции дыхательных путей (включая острый бронхит, рецидивы или обострения хронического бронхита, бактериальную пневмонию) 200-400 мг (В зависимости от чувствительности возбудителя) (100-200 мг дважды в сутки)
  • Неосложненные инфекции мочевыводящих путей: верхних (острый пиелонефрит) 400 мг (200 мг дважды в сутки); нижних (цистит) 200 мг (100 мг дважды в сутки)
  • Инфекции кожи и мягких тканей (абсцессы, целлюлит, инфицированные раны, фурункулы, фолликулит, паронихия, карбункулы и язвы) 400 мг (200 мг дважды в сутки)
  • Неосложненный гонококковый уретрит 200 мг однократно

Срок лечения зависит от тяжести заболевания и определяется индивидуально.

Пациенты пожилого возраста.

Нет необходимости изменять дозу пациентам пожилого возраста с нормальной функцией почек.

Нарушение функции печени.

Нет необходимости менять дозы для больных с печеночной недостаточностью.

Нарушение функции почек.

Нет необходимости изменять дозу Цефпотек, если клиренс креатинина> 40 мл / мин.

Если концентрация креатинина ниже 40 мл / мин, период полувыведения и максимальная концентрация в плазме крови, поэтому доза препарата должна быть откорректирована.

Дети. Препарат назначают детям в возрасте от 12 лет.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к препаратам группы цефалоспоринов, пенициллинов или к другим компонентам препарата.

Применение в период беременности или кормления грудью

Данные о безопасности применения цефподоксима в период беременности отсутствуют. Поэтому в период беременности препарат можно применять только тогда, когда ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода, особенно в первые месяцы беременности.

Цефподоксим выводится в грудное молоко. В случае необходимости применения препарата следует прекратить кормление грудью.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

Совместное назначение высоких доз антацидных препаратов (натрия бикарбоната и гидроксида алюминия) или блокаторов Н2-рецепторов приводит к снижению степени абсорбции на 27-32%, а С max – на 24-42%. Пероральные антихолинестразни средства увеличивают Т max на 47%, но не влияют на степень всасывания.

Цефалоспорины потенциально повышают антикоагулянтное действие кумаринов и снижают контацептивну действие эстрогенов.

При приеме цефалоспоринов, в отдельных случаях, возможно развитие положительной реакции Кумбса.

Биодоступность уменьшается примерно на 30% при одновременном применении препаратов, которые нейтрализуют рН желудка или подавляют секрецию желудка.

Цефподоксим следует принимать через 2-3 часа после приема ранитидина.

Биодоступность лекарственного средства Цефпотек увеличивается при приеме препарата во время еды.

При определении глюкозурии методами восстановления меди (Бенедикта, Фелинга) может отмечаться ложно-положительная реакция, однако цефподоксим не влияет на определение глюкозы в моче энзимными методами.

Одновременное применение препарата с петлевыми диуретиками может повысить нефротоксичность. Рекомендуется проводить тщательный мониторинг почечной функции, если Цефпотек таблетки назначать одновременно с препаратами, проявляют нефротоксический эффект.

Уровни цефподоксима в плазме крови повышаются, если препарат назначать с пробенецидом.

Передозировка

Симптомы: тошнота, рвота, боль в животе, диарея. У пациентов с почечной недостаточностью в случае передозировки возможно возникновение энцефалопатии. Случаи энцефалопатии, как правило, обратимы при низких уровнях цефподоксима в плазме крови.

Лечение. Гемодиализ, перитонеальный диализ. 

Побочные реакции

Общие нарушения: грибковые инфекции, недомогание, повышенная утомляемость, астения, лихорадка, боль в грудной клетке (боль может отдавать в поясницу), боль в спине, озноб, генерализованная боль, абсцесс, аллергические реакции, отек лица, бактериальные инфекции, локализованный отек, локализованная боль, рост нечувствительных микроорганизмов.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: застойная сердечная недостаточность, мигрень, сердцебиение, расширение сосудов, гематомы, артериальная гипер- или гипотензия.

Со стороны пищеварительного тракта: диарея, боль в животе, чувство переполнения в желудке, тошнота, тенезмы, вздутие живота, рвота, диспепсия, снижение аппетита, запор, анорексия, кандидозный стоматит, зубная боль, отрыжка, гастрит, сухость во рту, жажда , язвы во рту, псевдомембранозный колит.

Диарея с примесью крови может быть симптомом энтероколита. В случае развития тяжелой или персистирующей диареи, возникает во время или после лечения, следует заподозрить развитие псевдомембранозного колита.

Со стороны крови: гемолитическая анемия, снижение гемоглобина, снижение гематокрита, эозинофилия, лейкоцитоз, лейкопения, лимфоцитоз, лимфопения, агранулоцитоз, тромбоцитоз, нейтропения, тромбоцитопения, положительный тест Кумбса, увеличение тромбинового и протромбинового времени.

Метаболические расстройства: обезвоживание, подагра, периферический отек, увеличение массы тела.

Со стороны костно-мышечной системы: миалгия.

Со стороны нервной системы: цефалгия, вертиго, головокружение, неустойчивость походки, головная боль, кровоизлияния, тревожность, нервозность, невроз, бессонница, нарушение сна, изменение сновидений (необычные сновидения, кошмарные сновидения), парестезии, спутанность сознания.

Со стороны дыхательной системы: бронхиальная астма, кашель, носовое кровотечение, ринит, свистящее дыхание, чихание, бронхоспазм, удушье, плевральный выпот, пневмония.

Со стороны кожи: высыпания, гиперемия кожи, крапивница, зуд, повышенное потоотделение, макулопапулезная и везикулярно-буллезные высыпания, грибковый дерматит, шелушение эпителия, сухость кожи, выпадение волос, солнечные ожоги, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, мультиформная эритема.

Со стороны органов чувств: изменение или потеря вкуса, раздражение глаз, звон / шум в ушах.

Со стороны иммунной системы: отмечались реакции гиперчувствительности всех степеней тяжести, анафилактические реакции, ангионевротический отек, пурпура, сывороточная болезнь, артралгия, лихорадка.

Со стороны мочеполовой системы: гематурия, инфекции мочевыводящих путей, метроррагия, вагинальный кандидоз, дизурия, частое мочеиспускание, протеинурия, повышение мочевины и креатинина в моче; в единичных случаях нарушения функции почек, особенно при одновременном применении цефподоксима с аминогликозидами и / или сильными диуретиками.

Лабораторные показатели: повышение показателей функциональных печеночных тестов АсАТ, АлАТ, уровня щелочной фосфатазы, билирубина, мочевины и креатинина, ложноположительные реакции Кумбса.

Биохимические анализы: гипер- или гипогликемия, гипоальбуминемия, гипопротеинемия, гиперкалиемия, гипонатриемия.

Условия хранения

Хранить при температуре не выше 25 ° С в оригинальной упаковке.

Хранить в недоступном для детей месте.

Срок годности 2 года.

Форма выпуска

По 5 таблеток в блистере, по 2 или 4 блистера в картонной упаковке.

По 7 таблеток в блистере, по 2 блистера в картонной упаковке.

Категория отпуска по рецепту.

Состав

Действующее вещество: cefpodoxime; 1 таблетка цефподоксима проксетила эквивалентно цефподоксима 200 мг.

Вспомогательные вещества: смесь целлюлозы микрокристаллической и натрия карбоксиметилцеллюлозы, натрия лаурилсульфат, гидроксипропилцеллюлоза, кремния диоксид коллоидный, покрытие Sepifilm LP761 blanса: гидроксипропилметилцеллюлоза, целлюлоза микрокристаллическая, кислота стеариновая, титана диоксид (Е 171).

Дополнительно

Примерно у 5-10% больных с аллергией на пенициллин наблюдается перекрестная реакция на цефалоспорины, поэтому перед назначением цефалоспоринов необходимо выяснить возможное наличие у пациента аллергии на пенициллин и обеспечить строгий медицинский контроль с первого дня применения цефподоксима. При первых признаках анафилактической реакции следует прекратить применение препарата.

Цефподоксим не рекомендуется применять пациентам с повышенной чувствительностью к цефалоспориновых антибиотиков. Аллергические реакции (особенно анафилаксия), наблюдающиеся при применении β-лактамных антибиотиков, могут быть тяжелыми, а в редких случаях – летальными.

При первых признаках аллергической реакции при применении препарата следует немедленно прекратить его прием и обратиться к врачу.

Цефподоксим не является антибиотиком для лечения стафилококковой пневмонии и его нельзя применять для лечения атипичной пневмонии, вызванной микроорганизмами Legionella, Mycoplasma и Chlamydia.

При применении препарата возможны побочные реакции со стороны пищеварительного тракта, включая тошноту, рвоту, боль в животе, поэтому цефподоксим следует с осторожностью назначать больным, имеющим в анамнезе желудочно-кишечные заболевания, особенно колит.

 Применение цефподоксима может привести к развитию диареи, антибиотико-ассоциированного колита и псевдомембранозного колита. Данные побочные реакции, которые могут возникать чаще у пациентов, получавших лечение большими дозами цефподоксима течение длительного времени, следует рассматривать как потенциально тяжелые.

 Необходимо сделать исследование на наличие Clostridium difficile . В случае возникновения колита лечение цефподоксимом следует прекратить немедленно, сделать ректороманоскопию и при необходимости дальнейшего лечения назначить соответствующую терапию (ванкомицин). Следует избегать продуктов питания, которые вызывают запор.

 Хотя любой антибиотик может вызвать псевдомембранозный колит, риск может быть больше при применении препаратов широкого спектра действия, таких как цефалоспорины.

При применении β-лактамным антибиотикам возможно развитие нейтропении и агранулоцитоза, особенно в течение длительного лечения. При длительности применения препарата более 10 дней необходимо контролировать анализ крови, а при развитии нейтропении необходимо прекратить лечение цефподоксимом.

При лечении цефподоксимом возможно появление положительной реакции Кумбса и очень редко – гемолитической анемии. При этих реакциях существует перекрестная резистентность между цефалоспоринами и пенициллинами.

Изменения функции почек наблюдались при одновременном применении с аминогликозидами или сильными диуретиками, в таком случае необходим мониторинг функции почек.

Длительное применение цефподоксима может привести к избыточному росту нечувствительных микроорганизмов. При возникновении суперинфекции необходимо оценить состояние пациента и назначить соответствующее лечение.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами. При применении цефподоксима может возникнуть головокружение, что может повлиять на способность управлять автотранспортом или работать с механизмами.

Источник: https://www.medcentre24.ru/medikamenty/cefpotek-200.html

Цефпотек 200 табл. п/о 200 мг блистер №14

Цефпотек 200 при воспалении жн

продовгуватої форми таблетки, вкриті оболонкою, білого кольору з розподільною рискою з одного боку та написом «NOBEL» – з іншого.

Фармакотерапевтическая группа

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини третього покоління

Показания

Лікування інфекцій легкого та помірного ступеня тяжкості, спричинених чутливими мікроорганізмами: – інфекції ЛОР-органів (синусит, тонзиліт та фарингіт); – негоспітальна пневмонія; – загострення хронічного інфекційного бронхіту; – неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин; – неускладнені інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі гострий пієлонефрит, цистит; – гостра неускладнена цервікальна та уретральна гонорея;

Применение

Цефпотек 200 застосовують перорально під час вживання їжі для покращання всмоктування за рахунок фактору їжі, що підвищує біодоступність цефподоксиму проксетилу.

Дорослі та діти віком від 15 років Захворювання Добова доза Кількість прийомів Тривалість лікування Інфекції ЛОР-органів (синусит, тонзиліт, фарингіт) Синусит – 400 мг, інші інфекції ЛОР-органів – 200 мг. Синусит – 200 мг кожні 12 годин; інші інфекції ЛОР-органів – 100 мг кожні 12 годин.

Від 5 до 10 днів Негоспітальна пневмонія 200 – 400 мг 200 мг кожні 12 годин 14 днів Загострення хронічного бронхіту 200 – 400 мг 200 мг кожні 12 годин 10 днів Неускладнена гонорея у чоловіків та жінок 200 мг Одноразова доза Інфекції шкіри та м’яких тканин 400 мг 200 мг кожні 12 годин Від 7 до 14 днів Неускладнені інфекції сечо-вивідних шляхів 400 мг 200 мг кожні 12 годин 7 днів Пацієнти літнього віку. Корекція дози у пацієнтів без порушення функції нирок не потрібна. Різниці в ефективності та безпечності препарату у пацієнтів літнього віку та молодих пацієнтів не спостерігалось. Порушення функції печінки. Корекція дози у пацієнтів з порушенням функції печінки не потрібна. Порушення функції нирок. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 40 мл/хв) інтервал між прийомами чергової дози слід збільшити до 24 годин. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, препарат призначають тричі на тиждень після сеансу гемодіалізу. Фармакокінетичні дослідження вказують на збільшення періоду напіввиведення та максимальну концентрацію у плазмі крові, які є нижчою за цю величину. Доза Цефпотеку 200 у хворих із нирковою недостатністю коригується з урахуванням кліренсу креатиніну. Кліренс креатиніну, мл/хв 39 – 10 Разову дозу1) застосовувати кожні 24 години (тобто, ½ звичайної дози для дорослих) Менше 10 Разову дозу1) застосовувати кожні 48 годин (тобто ¼ звичайної дози для дорослих) Гемодіаліз Разову дозу1) застосовувати після кожного сеансу діалізу 1)разова доза – 100 мг або 200 мг залежно від типу інфекції.

Взаимодействие

Сумісне призначення високих доз антацидних препаратів (натрію бікарбонату та гідроксиду алюмінію) або блокаторів гістамінових H2-рецепторів призводить до зниження ступеня абсорбції на 27 – 32 %, а максимальна концентрація (Cmax) – на 24 – 42 %.

Пероральні антихолінестеразні засоби збільшують Тmax на 47 %, але не впливають на ступінь всмоктування. Цефпотек 200 слід приймати через 2 – 3 години після застосування ранітидину. Пробенецид уповільнює екскрецію, сприяє кумуляції, тривалому підвищенню концентрації препарату в крові.

Хоча для цефподоксиму у вигляді монотерапії нефротоксичність не встановлена, рекомендоване ретельне спостереження за нирковою функцією у випадку сумісного призначення Цефпотек 200у та препаратів з відомою нефротоксичністю.

Як і інші антибіотики, Цефпотек 200 може впливати на флору кишечнику, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Побочные действия

Загальні: грибкові інфекції, нездужання, втома, астенія, гарячка, біль у грудній клітці, біль у спині, озноб, генералізований біль, аномальні мікробіологічні тести, абсцеси, алергічні реакції, набряк обличчя, бактеріальні інфекції, інфекції, зумовлені паразитами, локалізований набряк, локалізований біль, грибкові захворювання піхви, вульвовагінальні інфекції. З боку серцево-судинної системи: хронічна серцева недостатність, мігрень, відчуття серцебиття, розширення судин, гематоми, артеріальна гіпер- або гіпотензія. З боку травного тракту: нудота, блювання, диспепсія, біль у животі, сухість у роті, здуття живота, зниження апетиту, запор, анорексія, відрижка, гастрит, виразки слизової оболонки рота, тенезми, розлади з боку прямої кишки, язика, зубів, спрага, зубний біль, коліт (спричинений антибіотиком). З боку системи крові: гемолітична анемія, еозинофілія, лейкоцитоз, лімфоцитоз, агранулоцитоз, базофілія, моноцитоз, тромбоцитоз, зниження гемоглобіну, гематокриту, лейкопенія, нейтропенія, лімфопенія, тромбоцитопенія, позитивний тест Кумбса, подовження тромбінового та протромбінового часу. Метаболічні розлади: зневоднення, подагра, периферичний набряк, збільшення маси тіла. З боку кістково-м’язової системи: міалгія. З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, порушення сну, безсоння, тривога, нестійкість ходи, знервованість, мозкові крововиливи, зміна сновидінь, жахливі сновидіння, парестезії, сплутаність свідомості. З боку дихальної системи: астма, кашель, носові кровотечі, риніт, чхання, бронхіт, плевральний випіт, пневмоніт, синусит, бронхоспазм. З боку шкіри: висипання, кропив’янка, свербіж, підвищене потовиділення, макулопапулярні та везикулярно-бульозні висипання, грибковий дерматит, злущення епітелію, сухість шкіри, випадання волосся, сонячні опіки, кандидоз слизових оболонок, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема. Реакції гіперчутливості: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, сироваткова хвороба, пурпура, артралгія, гарячка. З боку органів чуття: зміна або втрата смаку, подразнення очей, дзвін у вухах. З боку сечостатевої системи: гематурія, інфекції сечовивідних шляхів, маткові кровотечі, дизурія, ніктурія, інфекції чоловічого статевого органа, протеїнурія, біль у піхві. Лабораторні показники: більшість лабораторних змін транзиторні та не мають клінічного значення. З боку печінки: транзиторне підвищення рівня АСТ, АЛТ, ГГТ, лужної фосфатази, білірубіну, холестатична жовтяниця. Біохімічні аналізи: гіпер- або гіпоглікемія, гіпоальбумінемія, гіпопротеїнемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія. З боку нирок: підвищення білірубіну та креатиніну в сечі; у поодиноких випадках спостерігалися порушення функції нирок, особливо при одночасному застосуванні цефподоксиму з аміноглікозидами та/або сильними діуретиками.

Дети, беременные, водители

Дані щодо безпеки застосування цефподоксиму у період вагітності відсутні.

Тому у період вагітності препарат можна застосовувати лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, особливо у перші місяці вагітності. Цефподоксим екскретується в материнське молоко.

За необхідності застосування Цефпотеку 200 слід припинити годування груддю. Діти. Не призначають у вигляді таблеток, вкритих оболонкою.

Специальные указания

Перед призначенням препарату Цефпотек 200 слід встановити, чи не відзначалося раніше у пацієнта підвищеної чутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів та до інших антибіотиків. З особливою обережністю слід призначати препарат пацієнтам із підвищеною чутливістю до пеніцилінових антибіотиків, оскільки існує ризик виникнення анафілактичної реакції.

При перших ознаках анафілактичної реакції слід припинити застосування Цефпотеку 200. Цефпотек 200 не рекомендується застосовувати пацієнтам з відомою підвищеною чутливістю до цефалоспоринових антибіотиків.

Алергічні реакції (особливо анафілаксія), що спостерігаються при застосуванні бета-лактамних антибіотиків, можуть бути тяжкими, а у поодиноких випадках – фатальними. При перших ознаках алергічної реакції при застосуванні препарату слід негайно припинити його прийом і звернутися до лікаря.

Цефпотек 200 не є антибіотиком для лікування стафілококової пневмонії та його не можна застосовувати для лікування атипової пневмонії, спричиненої мікроорганізмами Legionella, Mycoplasma і Chlamydia.

При застосуванні препарату виникають побічні реакції з боку травного тракту, тому цефподоксим слід з обережністю призначати хворим, які мають в анамнезі шлунково-кишкові захворювання. Виникнення тяжкої діареї під час лікування препаратом може бути наслідком розвитку псевдомембранозного коліту.

У цих випадках застосування препарату слід припинити та провести відповідне обстеження. Ці ефекти найчастіше спостерігаються у пацієнтів, які застосовують цефподоксим у великих дозах і тривалий час.

У разі виникнення коліту лікування Цефпотеком 200 слід припинити негайно, зробити ректороманоскопію і за необхідності подальшого лікування призначити іншу терапію (ванкоміцин). Слід уникати продуктів харчування, що спричиняють запор.

Хоча будь-який антибіотик може спричинити псевдомембранозний коліт, ризик може бути більший при застосуванні препаратів широко спектра дії таких як цефалоспорини. При застосуванні бета-лактамних антибіотиків можливий розвиток нейтропенії та агранулоцитозу особливо протягом тривалого лікування.

При тривалості застосування препарату понад 10 днів слід контролювати аналіз крові, а при розвитку нейтропенії необхідно припинити лікування цефподоксимом. При лікуванні Цефпотеком 200 можлива поява позитивної реакції Кумбса і дуже рідко – гемолітичної анемії. При цих реакціях існує прехресна резистентність між цефалоспоринами та пеніцилінами. Зміни функції нирок спостерігалися при одночасному застосуванні з аміноглікозидами або сильними діуретичними засобами, у такому разі необхідний моніторинг функції нирок. Тривале застосування цефподоксиму може призвести до надлишкового росту нечутливих мікроорганізмів. Антибіотики широкого спектра дії, особливо при тривалому лікуванні, можуть зумовити розвиток псевдомембранозного коліту. Легкі форми коліту можуть проходити після відміни препарату; помірні або тяжкі випадки можуть потребувати спеціального лікування.

Цефпотек 200

Цефпотек 200 при воспалении жн

для медичного застосування препарату

(SEFPOTEC 200)

Склад:

діюча речовина: cefpodoxime;

1 таблетка містить цефподоксиму проксетилу еквівалентно цефподоксиму 200 мг;

допоміжні речовини: суміш целюлози мікрокристалічної та карбоксиметилцелюлози, натрію лаурилсульфат, гідроксипропілцелюлоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, покриття Sepifilm LP761 Blanс: гідроксипропілметилцелюлоза, целюлоза мікрокристалічна, кислота стеаринова, титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01D D13.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування інфекцій легкого та помірного ступеня тяжкості, спричинених чутливими мікроорганізмами:

– інфекції ЛОР-органів (синусит, тонзиліт та фарингіт);

– негоспітальна пневмонія;

– загострення хронічного інфекційного бронхіту;

– неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;

– неускладнені інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі гострий пієлонефрит, цистит;

– гостра неускладнена цервікальна та уретральна гонорея.

Протипоказання.

Підвищена гіперчутливість до цефподоксиму або до групи цефалоспоринів, або до інших компонентів препарату.

Спосіб застосування та дози.

Цефпотек 200 застосовують перорально під час вживання їжі для покращання всмоктування за рахунок фактору їжі, що підвищує біодоступність цефподоксиму проксетилу.

Дорослі та діти віком від 15 років
Захворювання Добова доза Кількість прийомів Тривалість лікування
Інфекції ЛОР-органів (синусит, тонзиліт, фарингіт) Синусит – 400 мг, інші інфекції ЛОР-органів – 200 мг. Синусит – 200 мг кожні 12 годин; інші інфекції ЛОР-органів – 100 мг кожні 12 годин. Від 5 до 10 днів
Негоспітальна пневмонія 200 – 400 мг 200 мг кожні 12 годин 14 днів
Загострення хронічного бронхіту 200 – 400 мг 200 мг кожні 12 годин 10 днів
Неускладнена гонорея у чоловіків та жінок 200 мг Одноразова доза
Інфекції шкіри та м’яких тканин 400 мг 200 мг кожні 12 годин Від 7 до 14 днів
Неускладнені інфекції сечо-вивідних шляхів 400 мг 200 мг кожні 12 годин 7 днів

Пацієнти літнього віку. Корекція дози у пацієнтів без порушення функції нирок не потрібна. Різниці в ефективності та безпечності препарату у пацієнтів літнього віку та молодих пацієнтів не спостерігалось.

Порушення функції печінки. Корекція дози у пацієнтів з порушенням функції печінки не потрібна.

Порушення функції нирок. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 40 мл/хв) інтервал між прийомами чергової дози слід збільшити до 24 годин. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, препарат призначають тричі на тиждень після сеансу гемодіалізу.

Фармакокінетичні дослідження вказують на збільшення періоду напіввиведення та максимальну концентрацію у плазмі крові, які є нижчою за цю величину. Доза Цефпотеку 200 у хворих із нирковою недостатністю коригується з урахуванням кліренсу креатиніну.

Кліренс креатиніну, мл/хв
39 – 10 Разову дозу1) застосовувати кожні 24 години (тобто, ½ звичайної дози для дорослих)
Менше 10 Разову дозу1) застосовувати кожні 48 годин (тобто ¼ звичайної дози для дорослих)
Гемодіаліз Разову дозу1) застосовувати після кожного сеансу діалізу

1)разова доза – 100 мг або 200 мг залежно від типу інфекції.

Побічні реакції.

Загальні: грибкові інфекції, нездужання, втома, астенія, гарячка, біль у грудній клітці, біль у спині, озноб, генералізований біль, аномальні мікробіологічні тести, абсцеси, алергічні реакції, набряк обличчя, бактеріальні інфекції, інфекції, зумовлені паразитами, локалізований набряк, локалізований біль, грибкові захворювання піхви, вульвовагінальні інфекції.

З боку серцево-судинної системи: хронічна серцева недостатність, мігрень, відчуття серцебиття, розширення судин, гематоми, артеріальна гіпер- або гіпотензія.

З боку травного тракту: нудота, блювання, диспепсія, біль у животі, сухість у роті, здуття живота, зниження апетиту, запор, анорексія, відрижка, гастрит, виразки слизової оболонки рота, тенезми, розлади з боку прямої кишки, язика, зубів, спрага, зубний біль, коліт (спричинений антибіотиком).

З боку системи крові: гемолітична анемія, еозинофілія, лейкоцитоз, лімфоцитоз, агранулоцитоз, базофілія, моноцитоз, тромбоцитоз, зниження гемоглобіну, гематокриту, лейкопенія, нейтропенія, лімфопенія, тромбоцитопенія, позитивний тест Кумбса, подовження тромбінового та протромбінового часу.

Метаболічні розлади: зневоднення, подагра, периферичний набряк, збільшення маси тіла.

З боку кістково-м’язової системи: міалгія.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, порушення сну, безсоння, тривога, нестійкість ходи, знервованість, мозкові крововиливи, зміна сновидінь, жахливі сновидіння, парестезії, сплутаність свідомості.

З боку дихальної системи: астма, кашель, носові кровотечі, риніт, чхання, бронхіт, плевральний випіт, пневмоніт, синусит, бронхоспазм.

З боку шкіри: висипання, кропив’янка, свербіж, підвищене потовиділення, макулопапулярні та везикулярно-бульозні висипання, грибковий дерматит, злущення епітелію, сухість шкіри, випадання волосся, сонячні опіки, кандидоз слизових оболонок, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема.

Реакції гіперчутливості: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, сироваткова хвороба, пурпура, артралгія, гарячка.

З боку органів чуття: зміна або втрата смаку, подразнення очей, дзвін у вухах.

З боку сечостатевої системи: гематурія, інфекції сечовивідних шляхів, маткові кровотечі, дизурія, ніктурія, інфекції чоловічого статевого органа, протеїнурія, біль у піхві.

Лабораторні показники: більшість лабораторних змін транзиторні та не мають клінічного значення.

З боку печінки: транзиторне підвищення рівня АСТ, АЛТ, ГГТ, лужної фосфатази, білірубіну, холестатична жовтяниця.

Біохімічні аналізи: гіпер- або гіпоглікемія, гіпоальбумінемія, гіпопротеїнемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія.

З боку нирок: підвищення білірубіну та креатиніну в сечі; у поодиноких випадках спостерігалися порушення функції нирок, особливо при одночасному застосуванні цефподоксиму з аміноглікозидами та/або сильними діуретиками.

Передозування.

Симптоми: нудота, блювання, дискомфорт в епігастральній ділянці, діарея; у хворих з нирковою недостатністю можливий розвиток енцефалопатії.

Лікування: промивання шлунка. Гемодіаліз або перитонеальний діаліз, особливо при порушенні функції нирок.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо безпеки застосування цефподоксиму у період вагітності відсутні. Тому у період вагітності препарат можна застосовувати лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, особливо у перші місяці вагітності.

Цефподоксим екскретується в материнське молоко. За необхідності застосування Цефпотеку 200 слід припинити годування груддю.

Діти.

Не призначають у вигляді таблеток, вкритих оболонкою.

Особливості застосування.

Перед призначенням препарату Цефпотек 200 слід встановити, чи не відзначалося раніше у пацієнта підвищеної чутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів та до інших антибіотиків.

З особливою обережністю слід призначати препарат пацієнтам із підвищеною чутливістю до пеніцилінових антибіотиків, оскільки існує ризик виникнення анафілактичної реакції. При перших ознаках анафілактичної реакції слід припинити застосування Цефпотеку 200.

Цефпотек 200 не рекомендується застосовувати пацієнтам з відомою підвищеною чутливістю до цефалоспоринових антибіотиків. Алергічні реакції (особливо анафілаксія), що спостерігаються при застосуванні бета-лактамних антибіотиків, можуть бути тяжкими, а у поодиноких випадках – фатальними.

При перших ознаках алергічної реакції при застосуванні препарату слід негайно припинити його прийом і звернутися до лікаря.

Цефпотек 200 не є антибіотиком для лікування стафілококової пневмонії та його не можна застосовувати для лікування атипової пневмонії, спричиненої мікроорганізмами Legionella, Mycoplasma і Chlamydia.

При застосуванні препарату виникають побічні реакції з боку травного тракту, тому цефподоксим слід з обережністю призначати хворим, які мають в анамнезі шлунково-кишкові захворювання. Виникнення тяжкої діареї під час лікування препаратом може бути наслідком розвитку псевдомембранозного коліту. У цих випадках застосування препарату слід припинити та провести відповідне обстеження.

Ці ефекти найчастіше спостерігаються у пацієнтів, які застосовують цефподоксим у великих дозах і тривалий час.

У разі виникнення коліту лікування Цефпотеком 200 слід припинити негайно, зробити ректороманоскопію і за необхідності подальшого лікування призначити іншу терапію (ванкоміцин). Слід уникати продуктів харчування, що спричиняють запор.

Хоча будь-який антибіотик може спричинити псевдомембранозний коліт, ризик може бути більший при застосуванні препаратів широко спектра дії таких як цефалоспорини.

При застосуванні бета-лактамних антибіотиків можливий розвиток нейтропенії та агранулоцитозу особливо протягом тривалого лікування. При тривалості застосування препарату понад 10 днів слід контролювати аналіз крові, а при розвитку нейтропенії необхідно припинити лікування цефподоксимом.

При лікуванні Цефпотеком 200 можлива поява позитивної реакції Кумбса і дуже рідко – гемолітичної анемії. При цих реакціях існує прехресна резистентність між цефалоспоринами та пеніцилінами.

Зміни функції нирок спостерігалися при одночасному застосуванні з аміноглікозидами або сильними діуретичними засобами, у такому разі необхідний моніторинг функції нирок.

Тривале застосування цефподоксиму може призвести до надлишкового росту нечутливих мікроорганізмів.

Антибіотики широкого спектра дії, особливо при тривалому лікуванні, можуть зумовити розвиток псевдомембранозного коліту. Легкі форми коліту можуть проходити після відміни препарату; помірні або тяжкі випадки можуть потребувати спеціального лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час застосування препарату слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Сумісне призначення високих доз антацидних препаратів (натрію бікарбонату та гідроксиду алюмінію) або блокаторів гістамінових H2-рецепторів призводить до зниження ступеня абсорбції на 27 – 32 %, а максимальна концентрація (Cmax) – на 24 – 42 %. Пероральні антихолінестеразні засоби збільшують Тmax на 47 %, але не впливають на ступінь всмоктування.

Цефпотек 200 слід приймати через 2 – 3 години після застосування ранітидину.

Пробенецид уповільнює екскрецію, сприяє кумуляції, тривалому підвищенню концентрації препарату в крові.

Хоча для цефподоксиму у вигляді монотерапії нефротоксичність не встановлена, рекомендоване ретельне спостереження за нирковою функцією у випадку сумісного призначення Цефпотек 200у та препаратів з відомою нефротоксичністю.

Як і інші антибіотики, Цефпотек 200 може впливати на флору кишечнику, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цефподоксим активний щодо багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus spp.

(групи C, F, G), Escherichia coli, Haemophilus influenzae (включаючи бета-лактамазопродукуючі штами), Klebsiella pneumoniae, Neisseria gonorrhoeae (у тому числі пеніциліназопродукуючі штами), Proteus mirabilis, Citrobacter diversus, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella oxytoca, Proteus vulgaris, Corynebacterium diphtheriae, Branhamella catarrhalis, Neisseria meningitides, Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli.

Фармакокінетика. Всмоктується з травного тракту та деетерифікується, утворюючи цефподоксим. Після прийому до їди 100 мг всмоктується 50 %, максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) – 1,4 мкг/мл.

Прийом їжі збільшує Cmax, але не час її досягнення (Tmax) при застосуванні таблеток, та Tmax, але не Cmax, при застосуванні суспензії. Зв’язується з білками крові (20 – 30 %), Tmax – 2 – 3 години. Проникає у тканини, в т.ч.

мигдалики, легені та рідини, утворюючи в них концентрацію, яка перевищує МПК50 (мінімальна пригнічуюча концентрація) для більшості мікроорганізмів. T1/2 (період напіввиведення) – 2,09 – 2,84 г. Приблизно 30 – 35 % дози виводиться із сечею у незміненому стані протягом 12 годин.

При порушенні функції нирок екскреція знижується: якщо кліренс креатиніну 50 – 80 мл/хв, то Т1/2 становить 3,5 години, 30 – 49 мл/хв – 5,9 години, 5 – 29 мл/хв – 9,8 години.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: продовгуватої форми таблетки, вкриті оболонкою, білого кольору з розподільною рискою з одного боку та написом «NOBEL» – з іншого.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 5 таблеток у блістері, по 2 або 4 блістери у картонній упаковці.

По 7 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

НОБЕЛФАРМА ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ. А.Ш.

Місцезнаходження.

Санкаклар Коуї 81100 м. Дюздже, Туреччина.

Дата останнього перегляду.

Источник: http://nobel.com.ua/preparation/1560-Tcefpotek-200

СЕФПОТЕК

Цефпотек 200 при воспалении жн

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой1 таб.
цефподоксим200 мг

5 шт. – блистеры (2) – пачки картонные.5 шт. – блистеры (4) – пачки картонные.

7 шт. – блистеры (2) – пачки картонные.

Фармакологическое действие

Антибиотик из группы цефалоспоринов III поколения, действует бактерицидно, нарушает синтез клеточной стенки бактерий. Устойчив к бета-лактамазам.

Активен в отношении грамположительных бактерий: Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae (за исключением пенициллиноустойчивых штаммов), Staphylococcus aureus (включая штаммы, продуцирующие пенициллиназу); грамотрицательных бактерий: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae (бета-лактамазоположительные и отрицательные штаммы), Moraxella (Branhaemella) catarrhalis, Escherichia coli, Klebsiella spp. (включая Klebsiella pneumoniae и Klebsiella oxytoca), Neisseria gonorrhoeae, индолположительного Proteus, др. видов протея, включая Proteus vulgaris; Providencia, Enterobacter (включая Enterobacter cloacae и Enterobacter aerogenes). Salmonella spp., Shigella spp; активен in vitro в отношении большинства штаммов: Brucella, Neisseria, Aeromonas hydrophila, Yersinia enterocolitica, Providencia rettgeri, Providencia stuartii и штаммов Citrobacter, Morganella и Serratia.

Неактивен в отношении Streptococcus spp. (группы D), метициллин-резистентных штаммов Staphylococcus spp., Corynebacterium spp. (групп J и К), Pseudomonas spp. (в т.ч.

Pseudomonas aeruginosa), Listeria monocytogenes, Acinetobacter baumannii, Clostridium difficile, Bacteroides spp.. Обладает слабой активностью в отношении анаэробов, включая большинство видов Bacteroides, Campylobacter, Yersinia.

Разрушается цефалоспориназами хромосомального происхождения Citrobacter, Enterobacter, Bacteroides.

Фармакокинетика

Цефподоксима проксетил относится к пролекарствам (prodrugs), который в организме (в тонкой кишке) деэстерифицируется, превращаясь в активный метаболит цефподоксим.

После однократного и многократного приема от 100 до 400 мг препарата через 1.9-3.1 ч достигается терапевтическая концентрация 1.0-4.5 мг/л. Абсолютная биодоступность – 50%.

Связывается с белками крови (20-30%).

Около 30-35% дозы выводится с мочой в неизмененном виде в течение 12 ч. T1/2 колеблется от 2.1 до 2.8 ч.

При нарушении функции почек экскреция снижается: при КК 50-80 мл/мин, то T1/2 составляет 3.5 ч, 30-49 мл/мин — 5.9 ч, 5-29 мл/мин — 9.8 ч.

У лиц пожилого возраста, в том числе с бронхо-легочной инфекцией отмечается небольшое удлинение T1/2 и концентрации в крови, однако не требующее коррекции дозы.

Дозировка

Внутрь, во время еды

Взрослые и дети старше 12 лет:

Инфекции верхних и нижних дыхательных путей100 мг каждые 12 часов5-10 дней
Острая внебольничная пневмония200 мг каждые 12 часов14 дней
Острый максиллярный синусит Обострение хронического бронхита200 мг каждые 12 часов10 дней
Неосложненная гонорея, неосложненные инфекции аноректальной области у женщин, вызванные Neisseria gonorrhoeae200 мгОднократный прием
Инфекции кожи и мягких тканей400 мг каждые 12 часов7-14 дней
Неосложненные инфекции мочевыводящих путей (цистит)100 мг каждые 12 часов7 дней

Пациентам с выраженными нарушениями функции почек (КК ниже 30 мл/мин) разовую дозу уменьшают вдвое.

Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, эозинофилия, крапивница, ангионевротический отек, лихорадка, анафилактический шок.

Со стороны нервной системы: головокружение, головные боли, раздражительность, повышенная утомляемость, бессонница, “кошмарные” сновидения.

Со стороны мочеполовой системы: нарушение менструального цикла.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, персистирующая диарея, задержка стула, гастрит, рвота, боль в животе, дисбактериоз (рост Clostridium difficile), псевдомембранозный колит, слюнотечение, метеоризм, снижение аппетита.

Со стороны дыхательной системы: кашель.

Со стороны ССС: снижение АД.

Со стороны органов кроветворения: тромбоцитоз, тромбоцитопения, лейкоцитоз, лейкопения, лимфоцитоз, гранулоцитоз, базофилия, моноцитоз, нейтропения, лимфоцитопения, носовое кровотечение.

Лабораторные показатели: повышение активности “печеночных” трансаминаз и щелочной фосфатазы, гипербилирубинемия, ЛДГ, ГГТ, мочевины, креатинина, гипер- или гипогликемия, гипопротеинемия и гипоальбуминемия, снижение Нb, положительная реакция Кумбса, увеличение протромбинового времени. Боль в груди, повышенное потоотделение, слабость.

Лекарственное взаимодействие

Диуретики, аминогликозиды, полимиксин В, этакриновая кислота блокируют секрецию цефалоспоринов, повышают их концентрацию в сыворотке крови, удлиняют T1/2, усиливают нефротоксичность.

НПВП замедляют выведение цефалоспоринов почками, повышая риск развития кровотечения.

Блокаторы Н2-гистаминовых рецепторов уменьшают биодоступность вследствие изменения рН желудка.

Повышает эффект непрямых антикоагулянтов (подавляя кишечную микрофлору, снижает протромбиновый индекс).

Антациды в высоких дозах (натрия гидрокарбонат, алюминия гидроксид) снижают абсорбцию.

При одновременном назначении с бактерицидными антибиотиками проявляется синергизм, с бактериостатическими (макролиды, хлорамфеникол, тетрациклины) – антагонизм, усиливает нефротоксичность аминогликозидов.

Особые указания

Возможно появление положительной реакции Кумбса.

Беременность и лактация

С осторожностью назначать во время беременности, сопоставляя потенциальную пользу для матери и возможный риск для плода.

При необходимости применения препарата в период лактации грудное вскармливание следует прекратить.

Применение в детском возрасте

Противопоказан детям до 12 лет.

При нарушениях функции почек

С осторожностью при почечной недостаточности. Пациентам с выраженными нарушениями функции почек (КК ниже 30 мл/мин) разовую дозу уменьшают вдвое.

Условия и сроки хранения

При температуре не выше 25°С. Хранить в недоступном для детей месте. Срок годности – 2 года.

Описание препарата СЕФПОТЕК основано на официально утвержденной инструкции по применению и утверждено компанией–производителем.

Предоставленная информация о ценах на препараты не является предложением о продаже или покупке товара. Информация предназначена исключительно для сравнения цен в стационарных аптеках, осуществляющих деятельность в соответствии со статьей 55 ФЗ «Об обращении лекарственных средств».

Обнаружили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter.

Источник: https://health.mail.ru/drug/sefpotek/

Поделиться:
Нет комментариев

    Добавить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.